Термін «катаракта» прийшов до нас із Давньої Греції. Один із варіантів його перекладу – «водограй»: так поетично античні лікарі характеризували поступове помутніння кришталика, яке, ніби потік води, поступово закриває зір до повної сліпоти на одне чи обидва ока. У сучасної офтальмології вже є чітке розуміння, що таке катаракта очей, які чинники сприяють розвитку цього захворювання та як діяти для збереження нормального зору. Головне – вчасне втручання офтальмолога, адже, крім помутніння кришталика, при катаракті відбуваються й інші процеси, що здатні безповоротно позбавити людину зору.
Що таке катаракта очей
Якісний зір забезпечують кілька природних лінз ока. Одна з них – еластичний кришталик, котрий змінює кривизну й дає можливість добре бачити наближені та віддалені об’єкти. Катарактою називається помутніння кришталика, таке, що основна лінза очей втрачає прозорість, і це призводить до сліпоти. Механізм розвитку таких змін вивчений досить добре.
Унаслідок дії певних чинників, природні клітини капсули та/або основної речовини кришталика розпадаються, руйнуються, на їхньому місці утворюються щілини, порожнини з безструктурною рідиною. До регенерації капсула та речовина кришталика не здатні, тому прозорі тканини заміщуються аномальними непрозорими, схожими на епітеліальні.
Деякі причини, чому з’являється катаракта:
- вплив ультрафіолетових променів на прозорі середовища ока;
- тривале подразнення органів зору виробничими чи побутовими токсинами;
- повторні запальні хвороби рогівки та судинної оболонки очей;
- травми органа зору – частий приклад, чому виникає катаракта в активних дітей;
- вроджені вади розвитку кришталика, успадковані порушення білкового обміну;
- аутоімунні захворювання, атопічний дерматит;
- системні метаболічні хвороби, як-от діабет;
- термічні, хімічні опіки, ураження електричним струмом;
- вікові катаболічні процеси, природне старіння;
- тривале застосування кортикостероїдів;
- нейрофіброматоз 2 типу;
- вживання тютюну, зловживання алкоголем;
- у немовлят, патологію спричиняє проблемне виношування (краснуха в жінки «при надії», фетоплацентарна недостатність тощо).
Шкода, що інколи через безвідповідальність матерів страждають діти. Деякі вагітні жінки палять, чим збільшують небезпеку катаракти в їхньої новонародженої дитини, це доведено клінічними дослідженнями.
Які бувають типи катаракти
Найчастіше проблема виникає в людей похилого віку, що зумовлено тривалим впливом сонячного ультрафіолету на очі та згасанням метаболічних процесів. Відомі численні випадки, коли вже після 40 років люди починають шукати, як призупинити розвиток вікової (сенільної) катаракти. Зазвичай вражаються обидва ока, з різним ступенем зрілості на правому та лівому очах.
Зустрічається й вроджена катаракта, яка виявляється на очах новонароджених немовлят. Вирізняється клінічним різноманіттям. Трапляється, що вона закриває невелику частину кришталика та створює в батьків ілюзію, ніби із зором дитини все гаразд. Вроджені випадки хвороби частіше вражають обидва ока, схильні до швидкого прогресування.
Травматична катаракта – її назва говорить сама за себе. З особливостей: може мати стаціонарний характер, тобто, не прогресує, а тривалий час перебуває на одному етапі розвитку. Розвивається на пошкодженому оці.
Відомо кілька клінічних різновидів вікової, вродженої чи травматичної форм хвороби. Їх обов’язково треба визначати, перш як починати боротися з катарактою:
- полярна – мутна пляма під капсулою кришталика;
- зонулярна – вражається тонкий прошарок основної речовини кришталика;
- сумкова – мутніє капсула;
- мала центральна – мутна плямка по центру кришталика;
- велика центральна – муть захоплює понад половину обсягу природної лінзи;
- повна – тотальне ураження прозорих тканин.
Загалом, усі ці варіанти можна поділити на три категорії: коркова (кортикальна) з помутнінням периферичних відділів кришталика, ядерна – страждають його центральні ділянки, та субкапсулярна – муть поширюється внутрішньою поверхнею капсули.
Клінічне значення такої класифікації в тому, що за нею можна відстежувати динаміку, швидкість прогресування патології. Ця інформація дає офтальмологам чітке розуміння, коли вичікувати не можна й врешті решт треба оперувати катаракту.
Як бачить людина з катарактою
У симптоматиці розкривається підступність хвороби, адже існує думка, що люди з катарактою бачать світ, як крізь каламутне скло. Насправді такі порушення зору виникають не одразу.
На початковій стадії порушення майже не помітні. Самі хворі відчувають певний зоровий дискомфорт, однак сприймають його, як втому очей, а не первинні симптоми катаракти. Зір гіршає, проте його порівняно успішно коригують окулярами з найближчої оптики. Цій стадії властиве зниження яскравості кольорів, погіршення контрастності зорових об’єктів, швидка зміна далекозорості на міопію. Початкова стадія катаракти в більшості хворих дозріває довго, роками, однак інколи розвивається швидко, і за 2–3 роки призводить до сліпоти.
Стадія зрілої катаракти дошкуляє серйозно. Перед ураженим оком з’являються та не зникають відблиски від щілин у стромі кришталика, джерела світла оточує ореол, зір закривається туманом, сірою завісою. Деколи об’єкти в полі зору подвоюються, навіть, якщо на них дивитися одним оком. Зазвичай, саме при зрілій катаракті люди звертаються до офтальмологів із питанням, що робити. У таких ситуаціях вирішальною є здатність розрізняти кольори: якщо вона збереглася, то лікування має гарний шанс на максимальне відновлення зору.
Гіперзрілу або перезрілу стадію катаракти визначити не важко: зіниця виглядає, як мутна пляма. Хворі бачать хворим оком лише світло інколи навіть, не можуть визначити його напрямок. Про якусь функціональність ока вести мову не можна: це – сліпота.
Фінальна стадія – морганієва катаракта: природні тканини кришталика втратили структурність, розплавилися. Всередині капсули коливається щільне непрозоре ядро.
Як визначають катаракту
Незрілі форми під час поверхневого офтальмологічного обстеження можна пропустити. На етапах зрілої та гіперзрілої катаракти проблема виявляється простіше, але до таких стадій краще не доводити й проходити професійне обстеження очей із настанням 40 років щорічно. Обов’язково потрібна думка офтальмолога за появи хоча б одного з викладених вище симптомів.
Окремої уваги потребують літні люди з пресбіопією (вікова далекозорість). Якщо людина бачить, що за кілька місяців їй доводиться зменшувати лінзи окулярів з усе меншими «мінусами», це може бути першим проявом сенільної катаракти.
Діагностика, що становить клінічну цінність та дасть прогноз, як має лікуватися катаракта в окремого пацієнта, потребує професійності й досвіду:
- лікарське опитування – скарги, тьмяність кольорів, завіса перед оком/очима тощо;
- визначення гостроти зору комп’ютерним рефрактометром;
- всебічне вивчення рогівки, кератометрія;
- огляд передньої камери, біомікроскопія;
- комп’ютерне вимірювання полів кольорового та чорно-білого зору, периметрія;
- огляд прозорих структур ока та очного дна щілинною лампою;
- вимірювання внутрішньоочного тиску, безконтактна тонометрія;
- оптична когерентна томографія для точного розуміння стану всіх структур ока.
Чим небезпечна катаракта
Крім повної втрати зору на одне чи обидва ока, хвороба становить загрозу інших ускладнень. Перше, що не можна робити при катаракті – впевнено відчувати себе за кермом. Порушення сприйняття кольорів, погана темнова адаптація та інші симптоми хвороби мають змусити відмовитися від кермування авто. Такі водії становлять загрозу для себе та інших.
Крім обмежень, які накладають на людину порушення зору, катаракта дає ще кілька важливих приводів вчасно її зупинити. Це, насамперед – небезпека глаукоми (гостра застійна, факолітична, вторинна), котра завдає зору непоправної шкоди. Додатково: збільшується ризик запалення райдужної оболонки (іриту) з можливими спайками між нею та кришталиком.
Деякі форми капсулярного помутніння здатні деформувати передню камеру із сумнівними перспективами успішного відновлення зору.
Як лікується катаракта
Захворювання не злоякісне, первинно пошкоджується лише кришталик. Отже, катаракту можна вилікувати, але це треба робити професійно та відповідально, а чи повернеться зір – більше залежить від своєчасності звернення по допомогу.
Залежно від ситуації, певну користь можуть принести:
- правильно підібрані окуляри;
- засоби для покращення загального метаболізму;
- ретельний контроль за ймовірною причиною хвороби (діабетом, аутоімунними хворобами тощо).
Надійний спосіб лікування захворювання – офтальмохірургія. Та й тут важливий індивідуальний підхід. Коли лікар бачить, що порушення зору незначні, катаракта має схильність до сталого перебігу, її не завжди варто оперувати. Однак у разі негативного прогнозу, операцію краще не відкладати.
Основний принцип, за яким проводяться лікувальні втручання – видалення пошкодженого муттю кришталика та імплантація на його місце прозорої інтраокулярної лінзи.
Методик кілька: факоемульсифікація, екстракапсулярна екстракція кришталика, кріодеструкція. Оптимальну лікар обирає для кожного пацієнта окремо. Узагальнений алгоритм втручань:
- під місцевим знеболенням рогівку надрізають і отримують доступ до кришталика;
- мініатюрним пристроєм руйнують строму всередині капсули до стану емульсії;
- виймають крізь розріз рогівки хворий кришталик;
- крізь той самий отвір, на місце природної лінзи ставиться штучна;
- закривають розріз рогівки.
Чи можна вилікувати катаракту без операції
Консервативні методики, м’яко кажучи, малоефективні. Вони здатні сповільнити, інколи – майже зупинити свіжу катаракту, однак розчинити муть, відновити стан зору та очей не спроможні. Методи нетрадиційної медицини взагалі коментувати не хочеться: різноманітні суміші та бовтанки не спроможні до жодного позитивного впливу на помутніння кришталика. Але завдати подразнення й прискорити дозрівання катаракти – здатні з великою ймовірністю.
Щодо очних крапель, які, нібито допомагають уникнути прогресування катаракти. Через особливості кровообігу ока, до передньої камери ока надходить мізерна кількість активних речовин із крапель. До того ж капсула кришталика для них малопроникна. Через це, місцеве лікування захворювання не вважається перспективним. Єдине, що дає якусь надію на сповільнення процесу – системне застосування лікарських засобів, що усувають саму причину помутніння кришталика.
Наразі тривають дослідження речовин, котрі, як очікується, зможуть зупинити катаракту й відновити прозорість кришталика, але чи доведуть тести їхню ефективність – можна лише сподіватися.
Коли краще оперувати катаракту
Подібне питання розв’язується індивідуально. Наприклад, ми не змогли запобігти травматичній катаракті, але вона мала, ризик прогресування розцінюється, як низький, зір із корекцією – достатній. Оперувати таких пацієнтів не завжди потрібно. Для них краще двічі-тричі на рік проходити контрольні обстеження в офтальмолога, щоби впевнитися: перебіг хвороби стаціонарний та прогресування відсутнє.
Показаннями ж до оперативного лікування вважаються такі стани:
- серйозний вплив, навіть, свіжого помутніння на якість життя людини;
- труднощі в повсякденній чи виробничій діяльності, зумовлені поганим зором;
- будь-який різновид зрілої катаракти, що загрожує ускладненнями;
- перезрілі стадії хвороби (повне відновлення зору можливе лише при здоровій сітківці).
Як зупинити розвиток катаракти
Деяким пацієнтам, після обстеження й встановлення причини захворювання, лікарі радять відкласти операцію та спробувати загальмувати помутніння. Зокрема – через усунення пошкоджувальних чинників:
- змінити роботу, пов’язану з ризиками (приклад – склодуви, у яких очі постійно зазнають інфрачервоного опромінення);
- оптимізувати харчування в бік насичення меню продуктами з антиоксидантами та вітамінами;
- спробувати замінити стероїдні гормональні препарати ліками інших груп;
- облишити шкідливі звички тощо.
Чи допоможуть ці заходи ефективно уповільнити катаракту – покаже час та повторні обстеження, однак позбутися помутніння, що вже з’явилося, без операції не можна.
Що не можна при катаракті
Захворювання підступне поступовим розвитком та не завжди очевидними причинами. Консультація досвідченого офтальмолога – єдиний спосіб діагностувати хворобу та визначити її провокативні чинники. Після огляду спеціаліст порадить, як поводитися на роботі та в побуті, щоби відтермінувати операцію з видалення катаракти. Загальні поради прості:
- максимально обмежити вплив ультрафіолету (на вулиці користуватися окулярами з UV-фільтром, затінювати обличчя крислатим капелюхом, відмовитися від соляріїв);
- ретельно стежити за станом зору й за найменшої підозри на погіршення – звертатися до клініки для моніторингового обстеження;
- що не можна робити після видалення катаракти – обговорюється окремо (кілька днів уникати фізичних навантажень, берегти очі від фізичного подразнення, не терти їх і т.і.);
- сучасні трифокальні інтраокулярні лінзи забезпечують ясний чіткий зір більшості пацієнтів, однак інколи, для додаткової корекції, лікарі підбирають людині окуляри.
Як уникнути катаракти
Абсолютно убезпечитися від цієї підступної хвороби неможливо. Упродовж життя наші очі зазнають ризику травм, нікуди не сховаєшся від сонячного ультрафіолету й інших пошкоджувальних чинників. Проте знизити ризики помутніння кришталика можна:
- відмовитися від паління, особливо – жінкам, що мають намір стати матір’ю;
- сонцезахисні окуляри обирати якісні, з надійним фільтром ультрафіолету;
- користуватися засобами захисту очей на роботах із підвищеними ризиками;
- постійно отримувати необхідні дози вітамінів A, C, E з їжі чи з добавок;
- контролювати метаболічні процеси, перевіряти цукор крові;
- обмежити в меню кількість насичених жирів;
- за потреби в тривалому лікуванні гормонами – регулярно контролювати стан зору.
Не забуваймо, що початок захворювання дуже важко відчути. Вчасно помітити катаракту та адекватно відреагувати на неї, можна лише в співпраці з досвідченим офтальмологом. Проходити щорічні огляди рекомендуються після 40 років і це – єдине, що вірогідно допоможе уникнути операції, а не сумнівні поради з інтернету чи від інших людей. Також варто організувати поглиблений офтальмологічний огляд новонародженим дітям, щоби не пропустити вроджені випадки.